Куди золоті ноші занесуть Золотоношу? Вибрики долі головного запорізького поліцмейстера (Фото)

Начальник Головного управління поліції в Запорізькій області Олег Золотоноша – людина заслужена і нагороджена. Що й казати, до керівництва таким складним в кримінальному відношенні регіоном, як Запорізька область, випадкову людину не допустять. Мабуть…

Тринадцять років в структурах боротьби з економічною злочинністю Дніпропетровської області, зростання від простого опера до начальника обласного управління чогось таки варті? Одного того багажу достатньо, щоб очолити обласне управління поліції. Та де там…

Невгамовна натура Олега Вікторовича повсякчас шукає щось новенького. Очевидно тому у 34 роки погодився перейти на науково-педагогічну роботу, стати першим проректором Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Ну як вам, хіба не «золотий хлопчик»?

Наукова кар’єра справа гарна у всіх відношеннях, крім одного: не згоден був бравий офіцер так просто змінити офіцерського кашкета на академічну ярмулку. Тому радо прийняв пропозицію очолити нову поліцію Запорізької області, чим і займається по цей час. Далі настали тривожні будні – успіхи і невдачі, словом неминучі атрибути живої роботи. День за днем, зтерпиться – злюбиться, прижився і призвичаївся до «небезпечної і трудної» служби в начальницькому кріслі. Та так, що годі й думати про подальші мандри в бурхливому океані поліцейської кар’єри. Інакше навіщо б написав таке на своїй сторінці в Фейсбуці, - «Я остаюсь и работаю дальше в тех условиях, которые есть. Ещё много неоконченных дел». І далі, - «Мне не нужна должность в Киеве, мне нравится Запорожье, с его людьми, с его проблемами».

Зрозуміли? «Золотий хлопчик» з славного робітничого містечка Вільногірська, чиє все життя до того пройшло на Дніпропетровщині, раптом з якогось дива за рік так полюбив Запоріжжя. Всім серцем так прикипів, що відмовляється від продовження кар’єри в Києві, хай навіть та стежка прямо веде до омріяних генеральських погонів? Чи ж не йому знати, що загадкові «золоті ноші», що так справно несли по життю «золотого хлопчика» можуть і занести на крутому повороті так, що ненароком вилетиш з золотого сідала і знов опинишся в… Скажімо, в не припалому колись до душі Новомосковську.

Тут з усієї тої писанини, можна повірити тільки одній відвертості – отому вище написаному – «Ещё много неоконченных дел». Чи може хто згадати хоч одного високопоставленого в Запоріжжі чиновника, який би добровільно зміняв Запоріжжя на столицю? Хіба що був один, хоча й не чиновник, а журналіст Челишев, що ставши депутатом Верховного Совєта СРСР, залюбки чкурнув до Москви та там і лишився. Депутати загалі полюбляють перебратися до Києва, як то Ігор Артюшенко… Але ж то не чиновники.

Одразу відкиньмо романтику та ще якісь недолугі роздуми про «подих славної Хортиці» та таке інше! Просто всім, що розсілися зручно в «золотих ношах», на заваді ставали ті самі «много неоконченных дел». Останні років з двадцять п’ять тими «ділами» були славетні металургійні відвали. Ті міські балки, куди десятиліттями скидувався брак металургійного виробництва. Оті засипані землею мільйони тон, в руках майстерних ментовських та чиновницьких алхіміків перетворювались на тони золота. Хіба ж від такого втечеш?

З часів «смортрящего» от януковича Анісіма й поготів, потоки з відвалів влились в інші такі ж самі, часом ще бурхливіші золоті потоки, з усіх кримінальних джерел. Чи варто пояснювати, що те надприродне явище під назвою «Єдиний потік», цілком може претендувати на «неоконченные дела», золото яких затьмарить будь який блиск генеральських погон.

Цікава в тому сенсі реакція голови Запорізької обласної адміністрації Костянтина Бриля. Тільки-но вони билися за інтереси своїх кланів, як ті тайванські бойові півні,

аж ось Костянтин Іванович розчулився з приводу можливої втрати бойового півня-побратима та висловив підтримку на адресу керівника ГУ Нацполіції Олега Золотоноші, - «Крім того, чудово розумію, що зміна керівництва нацполіції призведе до дестабілізації в Запорізькому краї просто зараз. Адже новій людині знадобиться час, аби призвичаїтись та зрозуміти: хто є хто на місці». Яка патетика! Яке високе переживання за терзаний шуліками-бандитами, Запорізький край!

«Не вірю!», - кричить на ту губернаторську «мазню» з захмарного потойбіччя великий Станіславський. Та і як повірити після всього сказаного і написаного між тими двома достойниками? Скоріш, правда мала б звучати в останньому реченні прощальної епітафії від пана Бриля так - «новій людині знадобиться час, аби призвичаїтись та зрозуміти: хто є хто… на кримінальному «єдиному потоці». Що ж стосується злочинності, то декларовані у звіті «золотоношні» успіхи - те, за що гроші платять і на посаді тримають. До занадто мажору декларованих успіхів в боротьбі з наркоторгівлею, можемо протиставити дисонансом ту обставину, що розквітла за Золотоноші буйним цвітом корупція, що теж є не менш небезпечною злочинністю.

Ми ж, ГО «Правозахисник Запоріжжя» і парторганізація РНС, «познайомилися» з Олегом Золотоношею мало не з першого дня його перебування на посту начальника обласної поліції. На початку лютого минулого року, тільки-но заступивши на посаду, О. Золотоноша відвідав місто Гуляйполе, де на той час відбувалися народні заворушення проти злиття інтересів поліції з криміналом. Тоді Золотоноша пустився відчайдушних фальсифікацій. Навіть зняв фальшиве кіно. Одразу стало зрозуміло, що за «фрукта» нам прислав міністр Аваков.

Доречи, з того часу з тих «мусорів» (інакше і не назвати) ніхто не покараний. Кривда, як правила районом, так і править… А правда мовчить. Ганебною плямою стовбичить посеред міста руїна колишнього ресторану «Орбіта». Один «блатний» фермер Сергій на прізвище Курман взяв будівлю в оренду та й покинув напризволяще.

Він каже, що поліція аполітична? А як же блокування автобусів з протестом на Київ цієї осені? Або чи розслідувано побиття «ватними мажориками» волонтерів у Василівці. Коли на Різдво колоборанти з «Радміру» побили воїна АТО за іграшкового ведмедика, його славна поліція чисельністю у вісім нарядів виявилася такою близькозорою, що нічого не побачила, навіть кровавих плям на снігу. Сам же Золотоноша ще й по-блюзнірськи познущався над активістами. Хто ви в біса такий після цього, «аполітичний» пане Золотоноша? Якому аспиду слугуєте насправді?

Зараз ніби збираються повернути прах народного героя Нестора Івановича Махна до Гуляйполя. Так от, як Батько побачить те неподобство, у що перетворили солдати «єдиного потоку» його столицю… Неодмінно воскресне, а далі постріляє, якщо не порубає, точно.

Загалом Золотоноша з його «звитягами» згадується в нашому електронному виданні «Стріла» не менше 20-ти разів. І все про те саме…

Пане Золотоноша, дослухайтесь доброї ради. Не опирайтеся долі. Тримайтеся за ті «золоті ноші» якомога міцніше. Тільки не порушуйте ПДД. Нерозлучні подруги Нелегка та Крива таких як Ви завжди винесуть і виведуть. Справді, так для всіх буде краще!

І ось на згадку - навчиться нарешті державної мови. Знаєте, в житті знадобиться…

Спецкор, "Правозахисник Запоріжжя"